обшарпаний комір

1) нерівний, кострубатий; зазублений

2) драний, порваний; зношений; пошарпаний

3) одягнений у лахміття; обірваний

4) нерозчесаний, кошлатий; патлатий

5) кудлатий (про тварину)

6) клочкуватий

7) недбалий, необроблений, кострубатий (про стиль)

8) різкий, неприємний (про звук)

9) військ. безладний, розосереджений (про вогонь)

* * *

1) нерівний, шорсткуватий; зазублений

2) рваний, драний, розідраний; поношений, порваний; пошарпаний

3) одягнений у лахміття; обірваний

4) нечесаний, кошлатий, кудлатий ( про людину); з шерстю, яка звалялася ( про тварину); клочкуватий, який висить жмутами

5) недбалий, кострубатий ( про стиль)

6) різкий, неприємний ( про звук)

7) тex. зазублений; рваний ( про поверхню металу)

8) вiйcьк. безладний ( про вогонь)

обрыть

I. обривати, обрити, обкопувати, обкопати. [Свині обрили грядку навкруги]. Обрытый - обритий, обкопаний.

II. Обрывать, оборвать - (плоды, ягоды, цветы) обривати, обірвати, зривати, зірвати, (воровским образом, дочиста) обносити, обнести, (о мн.) пообносити, (волосы, перья) обскубати, обскуб(а)ти, обджеркати (гал.); (только волосы) обмикати (гал.). -вать бородки перьев - дерти пір'я. -вать клочьями одежду, шкуру на ком - обшарпувати, обшарпати, обшматовувати, обшматувати. -вать разговор, смех - уривати, увірвати, урвати (розмову, сміх). -вать кого в разговоре - урвати мову кому. Оборванный - обірваний, обскубаний, обмиканий; (об одежде) обшарпаний, обшматований, обідраний, обдертий. -ная женщина - обідранка, отіпанка. -ный разговор - увірвана розмова.

* * *

1) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти; ( срывать) зрива́ти, зірва́ти и позрива́ти; (несов.: рвать) рва́ти; ( обдёргивать) обску́бувати и обскуба́ти, обскубти; ( клочьями) обшмато́вувати, обшматува́ти; ( обтрёпывать) обша́рпувати, обша́рпати; (одежду, мебель) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти

2) ( разрывать) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти, порва́ти (несов.), урива́ти, увірва́ти и урва́ти

3) (перен.: резко прекращать течение чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти

4) (перен.: резко прерывать кого-л.) обрива́ти, обірва́ти